Чог’ял Намкай Норбу

Лекція в Києві про сутність вчення Дзогчен.

30 травня 2005 року. Центральний Будинок Художника.

Добрий вечір всім.

Я радий бути з вами цього вечора і радий можливості поговорити про вчення Дзогчен. Я можу вас трохи познайомити з тим, що таке Дзогчен і для чого він. Вчення Дзогчен – це не якийсь особливий вид релігії або традиція такого роду. І це також не якась особлива філософія або щось подібне до того, але це вчення з дуже давньою історією.

Зокрема, в Тибеті воно розвивалося у всіх буддійських, а також у добуддійскій традиції. Це знання, розуміння. Таке розуміння дуже корисне для кожного. Ми не стверджуємо, що дещо повинно бути таким-то чином, але Вчення дозволяє зрозуміти, як виявити наш істинний стан. Я — послідовник такого вчення, і я вивчаю, осягаю і практикую все, що з ним пов'язане. І якщо є люди, які хочуть дізнатися, що таке Дзогчен, які цікавляться, тоді я їх також навчаю. Але це не означає, що я займаюся місіонерством і когось обертаю у вчення. Це не відповідає принципові вчення. Але я знаю, що воно корисне для всіх і зі своїми добрими намірами, якщо бачу зацікавлених людей, то намагаюся допомогти їм зрозуміти. Не тільки я так роблю, в цьому вченні від самого початку і донині завжди так чинили. Отож у дійсному сенсі Дзогчен означає наш істинний стан. А коли ми говоримо «Вчення Дзогчен», це означає те, як ми виявляємо або впізнаємо наш істинний стан і як розвиваємо це знання. Звичайно ж це дуже давнє вчення і воно розвивалося впродовж багатьох сторіч. З цієї причини існує багато стародавніх книг, що пояснюють яким є вчення Дзогчен. І люди цікавляться тим, як треба йому слідувати. Треба багато що вивчити і засвоїти. Але в дійсному сенсі все, що ми вивчаємо і засвоюємо, потрібно лише для виявлення нашого істинного стану. Дзогчен означає наш істинний стан. Це тибетське слово. Але первісною мовою вчення була мова стародавньої країни Уддіяна. Зараз ми вважаємо, що Уддіяна була десь на півночі Пакистану. Можливо, ви чули про знамениту країну Шамбала, де розвивалося в основному вчення Калачакри. Вона теж знаходилася на північ від Пакистану, фізично зараз це Афганістан. Багато західних вчених проводили дослідження з цієї теми і підтвердили це. Вони проводили багатобічні дослідження в археології, історії і так далі. І зараз ці країни ісламські. Крім того, ви знаєте, що велика частина середньої Азії в давнину була буддійською країною. Зокрема сучасні Киргизстан і Таджикистан в давнину називалися країною Труша. І там розвивалося не тільки буддійське вчення в цілому, але і деякі особливі тантрійські буддійські вчення. У тантрійських буддійських вченнях є два дуже різних методи: один називається на санскриті Ануттаратантра, тобто «вища тантра», це вчення Ваджраяни, що розвивалися в Тибеті. У Тибеті є чотири основні школи, і у всіх розвивалися такі тантрійскі вчення, це така особливість тибетського буддизму. Звичайно, в тибетському буддизмі також є вчення Сутри, які називаються Хінаяна і Махаяна, але над усіма вченнями в Тибеті головують тантрійскі вчення, що звуться Ваджраяною. Та інше особливе вчення, що називається Ану-йога. Метод слідування цьому вченню і застосування шляху дещо відрізняється. Основна характеристика шляху Ваджраяни називається шлях перетворення, а особливість вчень Сутри – те, що називається шлях зречення. Сподіваюся, що більшість з вас знає, що таке Сутра і Тантра, і в чому між ними різниця. Ви знаєте, в Індії в давнину жив Будда. Будда вчив ученню, яке називається буддизм. І Будда фізично давав учення своїм учням, звичайним людям. Такі вчення називаються Сутра. Тому що у звичайних людей є здібності тільки бачити, чути, мати чуттєві контакти звичайним чином.

«Звичайним чином» означає, що якщо ви хочете щось побачити, вам потрібно розплющити очі, а якщо закриєте очі, то нічого не зможете побачити. Якщо закриєте вуха, то нічого не зможете почути. Нам необхідні всі наші органи чуття. Такими є наші звичайні здібності. І таким людям Будда давав учення, яке зветься Сутра. Назва «сутра» — з санскриту. Одне із значень слова «сутра» – це щось подібне до підсумків події. Наприклад, одного разу цар Бенаресу запросив до себе Будду. І потім цар попросив учити. Там був не тільки цар, але й інші люди, що отримували це вчення. Іноді вони питали про деталі, іноді ставили загальні питання, і цього дня Будда давав учення. І врешті-решт всі учні, у тому числі і цар, були задоволені. На цьому закінчилися події даного дня. А пізніше якийсь учень Будди записав цю подію, яка називається «Питання царя Бенаресу», це назва сутри. Отже ви можете зрозуміти, сутра – це щось подібне до підсумків події. І все життя Будду запрошують туди або сюди, і він відправляється в одне або інше місце і дає вчення. І всі подібні вчення називаються вченнями Сутри. Вони більше пов'язані з нашими звичайними здібностями. Звичайні здібності означають, що Будда говорив за допомогою рота, індійською мовою. А інші люди слухали вухами і чули це вчення. Такий звичайний спосіб. І те, що пояснював Будда, – це знамените в буддизмі вчення, яке називається «Чотири Шляхетні Істини».

У буддійській традиції Чотири Шляхетні Істини вважаються чимось на зразок основи всього буддійського вчення. Вперше, коли Будда почав учити, він давав саме це вчення. Отже, Перша з Чотирьох Шляхетних Істин — страждання. Це не означає, що страждання є щось шляхетне. Існують різні види страждання у всіх живих істот. Але знання і розуміння цього є шляхетне знання. Наприклад, нікому не подобається страждати, але люди не знають, як цьому зарадити. Якщо хтось питає: «Ми страждаємо, що ж нам робити?», – тоді в нашому звичайному розумі, в наших звичайних уявленнях ми говоримо, що коли є проблема, ми з нею боремося. Зазвичай ми підходимо таким чином. Будда пояснив, що це не вихід. Ви можете боротися зі стражданням все життя, але ви ніколи не переможете, тому що страждання – це лише наслідок. Це означає, що якщо є наслідок, то була і причина. І цінність наслідку тільки в тому, щоби виявити, що існує причина і якою вона є. Якщо ви це виявляєте і щось робите, то є можливість подолати. І потім Будда пояснює Другу Шляхетну Істину — причину. Причина і наслідок: як вони взаємозв'язані і чим все це є — те, що на санскриті називається відомим словом карма. Також деякі західні люди думають: «Так, карма це поняття східної філософії, але західні люди не знають, що таке карма». Це невірно, тому що і західні люди із самого початку знають, що таке карма. Різниця лише в тому, що вони не називають це кармою. Наприклад, ми, тибетці, ми знаємо і слідуємо буддійському вченню, але ми не говоримо «карма», тибетською ми говоримо ле. І коли ми говоримо ле, ми не думаємо, що не знаємо, що таке карма. Наприклад, західні люди добре знають, що якщо є погана причина, вона спричинить щось погане. Достатньо подивитися який-небудь фільм або шоу. Або коли ви йдете до лікаря, лікар насамперед питає: «Що ви робили, що їли?». Потім лікар досліджує, у чому причина хвороби. Ось чому знання карми існує. Це дві благородні істини. І далі Будда розвиває це, він говорить, що недостатньо тільки знати, що існує причина. Бо якщо є негативна причина, її треба зупинити, а якщо є блага причина, її потрібно посилити і розвинути. І тоді ви не можете робити негативні дії. Тому що карма означає причину і наслідок. Коли ми відволікаємося, то породжуємо потенційність негативної карми. Потенційність означає, наприклад, якщо у вас є небагато насіння квітів, навіть якщо ви їх не саджаєте у землю і не поливаєте водою, потенційність насіння завжди зберігається. Коли є вторинні причини, такі, як земля, вітер, світло і так далі, тоді насіння проростає. Так само у нас є багато негативних потенційностей. У наших обставинах, коли є вторинні причини, звичайно, все це проявляється. І, щоб припинити це, в першу чергу нам потрібно мати знання і розуміння.

Розуміння означає, що у мене є отруєне насіння. Якщо я посаджу його в землю і воно проросте, то породить більше отрути. Я знаю, що це погано і не саджаю його. Можливо, я можу знищити це насіння. А якщо я не знаю, що потенційність насіння негативна, я саджаю насіння – і рослина зростає. Але пізніше, коли я усвідомлюю, я якимсь чином виявляю, що це було погано. І є багато можливостей це змінити або припинити зростання. Наприклад, якщо я припиняю поливати водою, воно більше не росте. Таким чином ми працюємо з нашим усвідомлюванням. Є можливість очистити нашу негативну карму, змінити її і виправити багатьма засобами. Деякі люди думають, що карма є щось наперед визначене, хтось це записав і ми у будь-якому разі повинні розплатитися. У деяких бувають важкі проблеми і вони говорять: «Такою є моя карма, що я можу зробити?» Це теж невірне уявлення. Карму можна виправити, змінити, завжди є така можливість. І все це, перш за все, пов'язано з нашим розумом. За допомогою розуму ми судимо, думаємо, вирішуємо, що добре, а що погано. І ми знаємо, що завжди у нас є всі можливості. Достатньо знати, як ми породжуємо потенційність поганої карми. Невірно, ніби все, що ми зробили неправильно, створює потенційність поганої карми. Для того, щоб це стало потенційністю поганої карми, нам потрібні три умови: перш за все необхідний намір, потім ми прямо чи непрямо розпочинаємо діяти, і врешті-решт ми задоволені, і таким чином породжується потенційність. Якщо у нас немає наміру зробити щось погане, але випадково ми щось погане зробили, воно не може стати потенційністю поганої карми. Звичайно, це – недобре. Це завжди погано і може стати негативною перепоною. Нам завжди потрібно очищати подібні перепони, інакше вони накопичуються все більше і більше і врешті-решт нам стає важче. Як же нам їх припинити? Для цього Будда пояснив в ученнях Сутри, що можуть робити звичайні люди — контролювати фізичне тіло, рівень енергії і рівень розуму. І для цього існують різні види обітниць. Ми приймаємо обітницю і ми застосовуємо правило цієї обітниці. Так ми не здійснюємо неблагу карму. Це і називається шляхом зречення. Тому що всі різні неблагі дії і емоції ми вважаємо негативними. Ми обумовлюємося такою емоцією і породжуємо негативну карму. І що ми робимо? Ми зрікаємося, відкидаємо, розуміючи, що це причина породження поганого. І спосіб зупинити цю карму — Третя Шляхетна Істина, істина про припинення.

Візьмемо простій приклад людини, яка хвора і звертається до лікаря: коли у нас є фізична проблема, ми знаємо, що у нас проблеми. Це щось подібне до Шляхетної Істини страждання. І тепер ми збираємося з'ясувати, у чому причина. Можливо, ми самі не можемо виявити і дізнатися про це. Тоді ми йдемо до лікаря і лікар робить аналізи, він перевіряє сечу, пульс і врешті-решт з'ясовує. Це подібно до Шляхетної Істини причини. Тепер доктор дає вам ліки, дає пораду, як поводитися, якою повинна бути ваша дієта, які ліки ви повинні приймати. Що вам тоді робити? Ми повинні слідувати порадам лікаря, повинні приймати ліки. Інакше, якщо ми їх не приймаємо, а тільки знаємо, що сказав лікар, вони не допоможуть. Це подібно до Третьої Шляхетної Істини – Істини припинення. Потім Будда пояснює Четвертую Шляхетну Істину – Істину шляху. Не існує єдиного всезагального шляху. Чому? Тому що всі істоти різні, особливо в людських умовах десять різних людей матимуть десять різних станів, здібностей, бажань і так далі. І ви бачите, що лікарі не дають тільки один всезагальний лікувальний засіб. Є безліч різних ліків, тому що стани індивідів неоднакові. З цієї причини є багато різних видів шляхів. Шлях Сутри для більш звичайних людей, у яких менше здібностей, їм дається таке учення. Тому що учення повинне відповідати нашому індивідуальному стану, який складається з трьох принципів. По-перше, у нас є фізичне тіло. Фізичне тіло, як ми можемо зрозуміти, більш пов'язане з матеріальним рівнем. У фізичного тіла є різні рівні енергії. У вченні це також називається мовою, голосом. Голос - це те, що я говорю за допомогою голосу, а ви чуєте. Голос також означає звук. Голос виробляється диханням. Дихання – це життя людини. Наприклад, ви безперервно вдихаєте - видихаєте, вдихаєте - видихаєте. Коли ви видихаєте і більше не вдихаєте — у вас більше немає життя. І крім того, це дихання пов'язане з нашою життєвою енергією. Голос, звук - це джерело всіх проявів з порожнечі. У буддизмі завжди говорять про порожнечу, що називається шуньята. Це вважається істинним станом, загалом. Наприклад, ми говоримо дхармадхату, що означає справжній стан всіх явищ. І такий істинний стан — порожнеча. А ще в санскриті є слово дхармата. Дхармата означає, що серед всіх цих явищ є безліч живих істот. І у кожної живої істоти є її стан, є її дійсна природа. І мій справжній стан, моя природа відрізняється від природи іншої людини. Це не означає, що відрізняється спосіб існування, це те, що в цілому називається індивідуальний стан. Навіть у просвітлених істот, наприклад, у просвітлених будд. Наприклад, ми кажемо, що якщо хочемо підсилити кмітливість, нам потрібно робити практику Манджушрі. Якщо хочемо збільшити співчуття, то кажемо, що потрібно робити практику Авалокитешвари. Якщо хочемо мати довге життя і процвітання, то кажемо, що потрібно робити практику Будди Амітаюса. І виглядає так, ніби всі просвітлені істоти володіють різними якостями. У дійсному сенсі у всіх просвітлених істот одні й ті самі якості. Але ситуація, що пов'язана з тим, як виявляються їхні якості, їх мудрість, відрізняється. Тому що, наприклад, коли Манджушрі був на шляху, коли він був Бодхісаттвою, йому багато доводилося мати справу з живими істотами для розвитку кмітливості. Він породив багато відповідних аспектів мудрості. Тому тепер, коли він має повну реалізацію, його функція мудрості більше пов'язана з цим аспектом. І хоча у всіх просвітлених істот є одна і та сама природа, це не означає, що всі вони одне. І таким чином, у нас є шлях, ми можемо зрозуміти шлях зречення. І тоді шлях перетворення більше пов'язаний з нашим голосом або нашим рівнем енергії. Чому? Яким чином із самого початку розвивалося вчення?

 Наприклад, ви знаєте знамените учення і посвячення Калачакри. Калачакра — це Ваджраяна, тантрийське вчення. Ми з історії можемо дізнатися, що Калачакра - це Будда Шак’ямуні. Але це не означає, що Будда Шак?ямуні вчив цьому, коли був в Індії звичайним способом. Тому що він був на матеріальному рівні, більш як людська істота. Калачакра - це прояв, який називається самбхогакая. Самбхогакая означає вимір багатства всіх якостей. Щось подібне до суті всіх елементів, як п'ять кольорів. Коли є подібні прояви світла, звичайні люди не можуть їх бачити. Ми можемо бачити тільки матеріальний рівень. І коли щось розчиняється в своїй дійсній природі, подібній до світла, то для нас воно зникає. Але, звичайно, істоти, які розвинули більше здібностей і ясність можуть мати контакт.
Отже, Будда проявився як Калачакра і передав це знання. Будда не вчив в стилі Сутри, та і не міг цього зробити. Якщо подумати звичайним способом, Будда — чернець. Але Калачакра це союз яб-юм, тобто чоловічого і жіночого. Як чернець може явити такий аспект прояву? Фізично це неможливо. Але прояв це зовсім інший аспект. І через цей прояв передається знання, що і називається шляхом перетворення. Перетворення означає, що по суті нічого не змінюється, іншим стає лише аспект. Є приклад, який навів Гуру Падмасамбхава. Гуру Падмасамбхава це знаменитий вчитель з Уддіяни, який пізніше прибув до Тибету. Він почав передавати всі вчення Ваджраяни, включаючи і вчення Дзогчен. Отже Гуру Падмасамбхава - дуже важливий вчитель. І ті дві тантрійські традиції, про які я говорив, із самого початку їм вчив Гуру Падмасамбхава. І він навів дуже важливі приклади, щоб пояснити, що таке перетворення. Він говорив, що якщо є маленький шматочок золота, а ми знаємо, що золото цінне, і з цього золота ми можемо зробити статую Будди. І тоді всі думатимуть: «О, це золотий Будда!» Люди, які слідують вченню Будди надаватимуть цій статуї шанування, підносити пахощі, квіти і так далі. Але хтось пізніше перетворив цю статую Будди, як під час культурної революції. Тоді говорили: «Будда? Нам не потрібний Будда. Ми зробимо красиву золоту попільничку і використовуватимемо її для важливих зустрічей». І зробили попільничку, але золото не змінилося, природа золота така ж, як і в статуї. Але змінився аспект. Ніхто вже не надає шанування, не підносить пахощі і квіти, але всі в неї кидають сміття і недопалки. Такий приклад навів Гуру Падмасамбхава. Це означає, що у нас є природа, що подібна до золота, що має цінність. Ми не повинні від неї відмовлятися. У вченні Сутри відмовляються, тому що не знають, що вона має цінність. У Ваджраяні знають, що вона має цінність і перетворюють це. І тоді є метод виконання практики, щоб це перетворити. Особливо корінь наших трьох емоцій, таких як незнання, прихильність і гнів. Вони вважаються трьома корінними емоціями. Незнання означає, що нам бракує ясності, щоб виявити і дізнатися, яка наша дійсна природа. Це не означає, що ми неосвічені. І для того, щоб перетворити ці емоції, у Ваджраяні існують посвячення і практики, пов'язані з трьома видами перетворення. Мирне перетворення, радісне перетворення і гнівне перетворення. Використовуючи ці методи, людина, що практикує може успішно перетворити все нечисте бачення в чисте. Все це переважно пов'язане з нашим індивідуальним рівнем енергії. І також у нас є рівень розуму. Особливе вчення, що відповідає рівню розуму — це Дзогчен.

Багато людей вважають, що Дзогчен це перетворення, щось у тантрійському стилі. Але основне вчення в Дзогчен не перетворення. Чому? Тому, що у вченні Дзогчен у нас немає уявлень про чисте і нечисте бачення і про перетворення нечистого бачення в чисте. Якщо ми знаходимося в такому знанні, то це означає, що ми не знаходимося у знанні Дзогчен. От чому особливість цього шляху називається шляхом самовизволення. Що означає самовизволення? Як ми можемо самовизволитися? Нам потрібний невеликий приклад, який ще називається символічною передачею. У вченні Дзогчен часто використовується такий символ, як дзеркало. Вам не потрібне якесь особливе дзеркало, спеціальної форми і так далі. Ви добре знаєте, як виглядає дзеркало, можливо у вашому будинку багато дзеркал. Навіть у туалетах бувають дзеркала. Коли ви дивитеся в дзеркало, то бачите своє обличчя, це і є дзеркало. Так от, дзеркало — дуже хороший приклад. Коли ви дивитеся у дзеркало, то можете бачити віддзеркалення. У вас є таке знання, що віддзеркалення - щось нереальне. Це - приклад нереального. І це знання, розуміння нереального, але всього лише інтелектуальне розуміння. Чому? Тому що в дзеркалі ніколи не може бути віддзеркалень, якщо перед дзеркалом нічого не немає. Отже цей об'єкт або людина або щось ще перед дзеркалом — взаємозалежні. У наших умовах ми вважаємо, що віддзеркалення нереальні, а то, що відбивається в дзеркалі - реально. З цієї причини віддзеркалення не має цінності. Але таким чином не виявити, що таке шлях самовизволення. Будда також пояснював в ученнях Сутр: «Всі явища подібні до відображень у дзеркалі». Вони можуть виявитися дуже чисто, ясно і виразно, але завжди взаємозалежні з об'єктами. І з цієї причини ми залучаємося до прийняття, відкидання, нам це подобається або не подобається. Як можна використовувати цей приклад для самовизволення? Нам потрібно розуміти, що дзеркало - це хороший приклад нас самих. Ми говоримо, що Дзогчен означає наш істинний стан. Дзогчен означає повністю довершений стан. Це означає, що він володіє всіма можливостями. Це не означає, що у ньому є все, це неможливо, але якщо в нім є можливості всього, то за наявності вторинних причин все може проявитися. Ось що називається Дзогчен. Це дуже схоже на дзеркало. У дзеркала нескінченна можливість, потенційність для прояву різних видів віддзеркалень. Для того, щоб в дзеркалі виникло відображення, вам не потрібно закладати в нього якусь програму. Ви знаєте, наприклад, щоб в комп'ютері щось з’явилося, раніше потрібно закласти туди програму. А дзеркало володіє такою потенційністю. Наприклад, якщо ви встанете перед дзеркалом, в той же момент ваш образ виникає довершеним. Ваш колір, розмір, форма - все. І цей образ не розвивається мало-помалу, поступово стаючи повним. Миттєво виникає все. Це дуже схоже, у нас у всіх є такого роду потенційність, у кожного. Така потенційність називається початковою потенційністю. Вона не є тим, що можна розвинути, виконуючи практику, слідуючи шляху і так далі. Ми з самого початку володіємо такою потенційністю в нашій істинній природі. І потім, коли ми слідуємо вченню Дзогчен, є вчитель, який знайомить вас і допомагає зрозуміти, перш за все - за допомогою усної передачі. Вчитель пояснює, що це таке — ваша потенційність. Як виглядає ваша потенційність, наводячи приклад дзеркала. І тоді ви можете отримати уявлення. Але недостатньо тільки отримати уявлення. У Дзогчен ви повинні це виявити.

Принцип Дзогчен не в тому, що ви тільки вірите. Деякі говорять: «Я дуже вірю своєму вчителеві, мій вчитель сказав, що повинно бути так». Ви можете так вірити і залишатися в цьому, але, можливо, пізніше ви виявите, що все не так. Доки ви самі не переконаєтеся, у вас завжди буде можливість щось міняти, створювати і так далі. З цієї причини в ученні Дзогчен найголовніше — виявити самостійно. Звичайно, ми не можемо з легкістю це виявити, от чому нам потрібне вчення Дзогчен, нам потрібна передача Дзогчен і нам потрібний вчитель Дзогчен, який повідомляє, що треба робити, як можна опинитися в цьому знанні. І тепер, коли ви співпрацюєте з вчителем, у вас є можливість виявити.
Таким ж чином у вченні сутр Будда вчив тому, що називається стан шуньята і символізується Великою Матір'ю. Як ми можемо зрозуміти, що таке «Велика Мати»? Ніхто не може пояснити за допомогою мови, не існує такого. І так само в тантрийському вченні нашу дійсну природу ми не можемо пояснити. Але якщо немає можливості пояснити, що ж нам робити? Навіщо тоді слідувати вченню? Але це зовсім не означає, що немає можливості знайти це знання. Завжди існує можливість. Ця можливість також пов'язана з нашим звичайним станом. Наприклад, якщо за своє життя ми вивчаємо безліч різних речей, як ми все вивчаємо? Якщо ми це добре розуміємо, то можемо виявити, що всі вивчили за допомогою досвіду. Деякі люди говорять: «це так, а то ось так», ми можемо отримати багато різної інформації. Але ми до тих пір не отримаємо особистий досвід, доки ми не будемо насправді цьому вірити. Коли у нас є особистий досвід, тоді ми виявляємо. Коли ми виявляємо, то нема чого більше змінювати. Навіть якщо ми хочемо відмінити, змінити і знищити, ми не можемо це зробити. Наприклад, я показую вам цю коробочку. Ви бачите, що це коробочка. І тепер я попрошу вас: «Будь ласка, забудьте про це». Як ви можете це відмінити? Ніяк! Чому? Тому, що у вас є прямий досвід, пряме переживання. Це приклад переживання. І за допомогою різного роду наших переживань в методі учення вчитель знайомить учня, вчитель і учень працюють разом і учень виявляє свою дійсну природу. Коли ви одного разу виявляєте свою дійсну природу, є можливість знову і знову опинятися в цьому переживанні. Ви намагаєтеся бути в цьому переживанні, це і називається виконанням практики Дзогчен. І всі ваші існування: тіло, голос, розум, — все взаємопов’язане з нашим розумом, з рівнем розуму. На рівні розуму все є в точності подібним до віддзеркалень у дзеркалі. Це є цінним і корисним для виявлення природи потенційності дзеркала. Але звичайно, це не справжня природа дзеркала. Отже розум і те, що ми називаємо природа нашого розуму або наша початкова потенційність, відрізняються. І також важко сказати, що вони абсолютно різні і між ними немає ніякого зв'язку. Отже з цієї причини, коли ви робите практику, все ваше існування: тіло, голос, розум – всі, ви об'єднуєте у вашій дійсній природі і підсилюєте цю здатність день за днем. Це називається практикою Дзогчен. І це більш-менш те, що таке самовизволення.

Самовизволення і знання його дуже-дуже важливі. Тому що треба не просто бути якимсь практикуючим, або послідовником якогось вчення. Але, звичайно, ми всі живемо в сансарі в двоїстому стані. У нас завжди є безліч проблем. Чому у нас є проблеми? Тому, що ми живемо в двоїстому баченні і завжди напружуємося. Ми думаємо: «це важливо, те важливо!» - таким є наше життя. І тоді день за днем ми підсилюємо нашу напругу. Коли це розвивається і накопичення нашої напруги збільшується, у нас більше прихильності, більше страху, більше проблем. З цієї причини важливо, щоб ми дійсно розуміли, яким є наш стан, і прагнули бути в присутності, а не відволікатися. Тому що, коли ми не відволікаємося, тоді є можливість бути в нашій дійсній природі. І це також дуже важлива практика. І це також дуже важлива практика Сутри буддизму Махаяни. Ви знаєте, в ученні Махаяни виконують зосередження і візуалізацію, що пов'язані із співчуттям. Дійсно, співчуття вони вважають чимось дуже важливим. Але ще більш важливо для них, щоб ми спостерігали свої наміри. У вченні говориться, що якщо у нас добрий намір, то всі наші звершення, і взагалі все буде добре. Звичайно ж, якщо навпаки, то все буде погано. Якщо ми не відволікаємося, тоді ми виявляємо. Коли ми виявляємо, що у нас погані наміри, ми їх змінюємо. Замість поганого наміру ми породжуємо хороший намір. Таким є справжній сенс розвитку Бодхічитти. Інакше ми будемо відволікатися поганими намірами, і прямо або побічно здійснюємо дію і накопичуємо негативну карму. Ви бачите, це дуже проста практика, всі можуть робити її, вона всім принесе користь. У будь-якому випадку, дві речі дуже важливі: перша — не відволікатися, прагнути бути усвідомленим в повсякденному житті. І це не означає тільки при виконанні практики, але навіть коли ви не займаєтеся практикою, якщо ви не відволікаєтеся в будь-яких життєвих ситуаціях, це набагато краще. За допомогою своєї присутності ви виявляєте, чи є у вас напруга, і у цей момент ви розслабляєтеся. Іноді люди говорять: «Так, я знаю, розслаблення дуже важливе. Але у мене стільки проблем, я не можу розслабитися». Це правда. Але тоді чому ви не можете розслабитися і чому вважаєте, що у вас стільки проблем? Це означає, що ви всьому надаєте дуже багато значення. У такому разі вам потрібно пам'ятати вчення Будди. Будда вчив цьому також у вченні Сутри. Він говорив, що все нереально, не існує нічого реального, все повністю подібне до сну. У вас може бути хороший сон, може бути і поганий сон, але коли вам щось сниться, в той момент ви відчуваєте що все це реально і важливе. Наприклад, у вас дуже хороший сон, ви думаєте: «О, я виграв у велику лотерею!» Ви виявляєте, що виграли. І ви думаєте: «А де ж мій квиток?» Ви шукаєте його і, можливо, знаходите. І ви думаєте: «Тепер я піду за грошима». Ви йдете туди, де отримують гроші, але через якийсь час прокидаєтеся і турбуєтеся. Ви думаєте: «Ах, це був всього лише сон!» Це означає, що ви знаєте, що сон нереальний, от чому ви не раді. А іноді, навпаки, у вас дуже поганий сон, хто-небудь вбиває вас і вже убив багато ваших друзів. І немає можливості втекти або щось зробити. І ця людина вже вбиває вас і коли клинок опускається на вас, ви прокидаєтеся. Ви виявляєте, що це був сон. І тоді ви щасливі: «Ах, це був всього лише сон!» Бачите, коли нам сниться сон, цей момент нам здається чимось реальним. Але прокидаючись, ми виявляємо. І Будда сказав: «Життя це великий сон» . Великий сон це не той сон, який ми бачимо вночі. Через пару годин ми прокидаємося і виявляємо, що це був сон. Великий сон означає, що ми багато раз засинаємо і багато раз прокидаємося і таким чином продовжуємо наше життя в незнанні, а врешті-решт, вмираємо.

І коли ми вмираємо, то виявляємося в стані бардо. Деякі люди не можуть відразу ж зрозуміти, що вони знаходяться в бардо, тому що у нас є дуже сильні прихильності. Але поступово день за днем така прихильність слабшає. Наприклад, в Тибеті, коли хтось вмирає, ми робимо пуджи і очищення протягом семи тижнів, тому що вважається, що кожного тижня знову і знову повторюється щось подібне до процесу вмирання. Це означає, що через тиждень, два, три, відбувається зменшення і через декілька тижнів ми виявляємо, що знаходимося в бардо. Нарешті ми виявляємо, що наше довге життя, все, що ми робили, подібно до великого сну. До цього моменту у нас немає такого знання. Але в ученні у нас повинна бути деяка довіра до цього. Якщо є така довіра, тоді у вас не буде так багато проблем і помилок. Тому що ви можете звільнити всю свою напругу. Дуже важливо знати цей принцип. Деякі говорять: «Я не можу розслабитися, що мені робити?» Тоді вам потрібно пригадати, що сказав Будда, і трішки цьому довіряти. І ви можете виявити, не обов'язково знаходячись в бардо, наслідки цього у вашому житті. Ви відчуватимете себе легше, у вас буде менше проблем, все не буде для вас таким важливим. Це дуже корисно протягом нашого життя. Ось більш-менш те, що я можу пояснити про вчення Дзогчен і навіщо вчення Дзогчен потрібне живим істотам. Якщо вам цікаво, ви повинні слідувати вченню Дзогчен, вивчати його методи і так далі. Недостатньо щоб я тільки дав ознайомлення, щоб ви відразу могли зрозуміти всі принципи Дзогчен. Ну, ось що я хотів сказати. Якщо у вас є питання, я можу відповісти на декілька питань.
 

Запитання

- Покажіть будь ласка Дзогчен.
Як я можу показати Дзогчен, якщо навіть Будда сказав, що це показати неможливо?

- Яка духовна особа є найбільш важливою у вашому ученні?
Історично вчення Дзогчен — дуже стародавнє вчення. Задовго до Будди Шак?ямуні в різні епохи було дванадцять різних вчителів, які передавали вчення Дзогчен. І протягом багатьох, багатьох тисяч років ситуація завжди змінювалася. І вчення не завжди зберігалися. Але зберігалися деякі усні вчення. Усні вчення означають, що не існувало книг, тільки декілька слів. Ці слова ставали чимось на зразок ключа для отримання такого знання. І ось, за часів Будди Шак?ямуні залишалися лише такого роду вчення. Не існувало книг про вчення Дзогчен. Але потім Будда Шак?ямуні дав пророцтво, що в майбутньому з'явиться вчитель, який даватиме вчення, поза межами причині і наслідку. Як ми можемо визначити, що це вчення Будди? Деякі традиції, такі як Хінаяна, вчення Сутри, вважають, що учення Будди це тільки те, чому Будда учив фізично. Але у Ваджраяні є багато різних пояснень. У Ваджраяні є не тільки ті учення, яким Будда учив фізично. Вони називаються тибетською шалне сумпей ка ( zhal nas gsungs pa’i bka’), це означає те, чому Будда учив устно. Але також існують вчення Будди, які називаються джесу нанвей ка (rjes su gnang ba'i bka'), це означає, що Будда дав дозвіл і це стало вченням Будди. У Махаяні є знаменита сутра, яка називається Праджняпарамітахрідая, «Суть Праджня-параміти». Якщо ви бачили фільм «Маленький Будда», в ньому вимовляють: «Немає очей, немає вух, немає носа, немає шляху, немає мудрості і так далі.» Це суть Сутри. Звичайно, вона вважається словами Будди. Але в даному випадку в справжньому сенсі немає жодного слова, яке виходило б з вуст Будди. Будда присутній і перед ним були два його учня, Авалокітешвара і Шаріпутра. Шаріпутра питав Авалокітешвару, а той відповідав. І ці Сутри вважаються словами Будди. Інший вид учень Будди, який називається джингі лабпей ка (byin gyis brlabs pa'i bka'), це означає, що Будда дав своє благословення і тоді виникло учення Будди. Наприклад, Будда благословив великий барабан і потім, коли той звучав, з нього виходило учення. Це також сутра. Є багато таких. Будда дав благословення, але не говорив. І інший спосіб - коли Будда давав прогнози, стверджуючи, що в майбутньому хтось даватиме учення. І таким чином Будда повідомив, що з'явиться вчитель на ім'я Гараб Дордже, приблизно через триста років після Будди Шак?ямуні. Всі вчення Дзогчен, які зараз є у нас були викладені Гарабом Дордже. І тому в людському стані на даний момент Гараб Дордже є найбільш важливим джерелом учення.

- Чи є Шамбала такою ж країною, як Росія, Україна, Тибет або це країна в якомусь духовному вимірі?
Фізично Шамбала це Афганістан. І коли вона була обернена в іслам, звісно, всі ті буддійські практикуючі були вбиті та знищені. Протягом століть ніхто більше не знав історію Шамбали. І Шамбала є джерелом важливих учень. Це пов'язано з передачею і вченням. З цієї причини для практикуючих все ще існує Шамбала в чистому вимірі. Це чистий вимір більше пов'язаний з нашим індивідуальним станом, а не з географічним. І так само і Уддіяна, і Труша.

- Скажіть будь ласка, в чому особливість методів і спільність ліній передачі Дзогчен, яку дає Далай-лама і високоповажний вчитель?
Я не знаю, в чому відмінності. Дзогчен, якому я учу, пов'язаний з моїм розумінням і моєю передачею.

- Що таке просвітлена свідомість?
Просвітлена свідомість - це наша первісна потенційність.

- Яка практика у вашому вченні?
Я вже говорив, практика в моєму вченні, в першу чергу, спробувати зрозуміти, що все нереально, не надавати нічому великого значення і прагнути бути в усвідомленні. Виконувати практики Дзогчен означає, що ви намагаєтеся знаходитися в цьому дійсному знанні. Ви повинні знати, як опинитися в цьому стані. Вам потрібне вчення, потрібний вчитель, і так далі.

- Чи є ваше учення давнішим, ніж учення бон?
Набагато давнішим.

- Коли людина вмирає, чи перероджується він тільки людиною або він може переродитися якимсь іншою істотою?
Коли ми зазвичай говоримо про сансару, ми говоримо шість лок. Шість різних вимірів. Чому? Тому, що у нас є така причина, шість видів емоцій. П'ять емоцій по одній і всі разом виходить шість. І вони породжують різні локи. Тоді звичайно, якщо є причина і наслідок, то людина може стати кішкою, а кішка може стати людиною. Багато хто говорить: як це можливо, адже ми, люди, такі розвинені, як ми можемо стати котами? Можливо, до того, як ви померли, ви відчуваєте себе дуже розвиненим, але коли ви опинитеся в бардо, не буде особливої різниці між вами і вашим котом.

- Яка причина розповсюдження Дзогчен в Україні, оскільки тут є православне християнство?
Я вже говорив спочатку. Я приїхав сюди не для того, щоб поширювати вчення Дзогчен. Я не місіонер, я цим не займаюся. У моєму вченні це недобре. Якщо хтось зацікавлений, я прагну пояснити, що це таке. Здається, вам цікаво, що таке Дзогчен, тому я і відповідаю.

- Чи є пояснення того, що таке рай і пекло?
Доки у нас є хороший і поганий, двоїстий стан, вони завжди існують. Іноді ми можемо пояснити дуже докладно, але в ученні все це дуже відносно. Тому що все це, перш за все, подвійне бачення, пов'язане з причиною і наслідком. А то, що я прагну вам пояснити, це вчення, яке виходить за межі причини і наслідку.

- У чому відмінність Дзогчену від Дзену?
Дзен це учення Сутри. Дзогчен це самозвільнення.

- Як ви відноситеся до астральних подорожей?
Астральні подорожі? Я ними насолоджуюся (аплодисменти).

- Як учення Дзогчен відноситься до відчуття гумору?
Тобто, чому деякі лами сміються? Немає якогось особливого відношення. Це спосіб проявити ваші відчуття. Раз вже є фізичне тіло, то чом би не проявити?

- Чи збираєтеся ви реалізувати тіло світла в цьому житті?
У мене немає ніяких надій. Я просто прагну бути в цьому знанні.

- Чи дійсно існує можливість дати передачу вчення Дзогчен по відео, чи є така форма передачі?
Ви не можете з будь-якого відео отримати передачу. Але для тих людей, хто зацікавлений в отриманні передачі, я підготував відео, тому що я не можу поїхати у всі місця і також, не всі люди можуть самі приїхати. І для трьох особливих днів в році, наприклад для роковин Гараба Дордже, я підготував два відео. Перший відеозапис це пояснення того, що потрібно зробити. І потім, коли настає час, дуже певний момент, ви використовуєте це відео і ви отримуєте цю передачу. Коли ви дивитеся цей запис, де б я не знаходився, я даю в той момент передачу. Є три такі дні.

- Куди йде усвідомленість під час сну?
Коли ми спимо, наше усвідомлення може і продовжуватися, якщо ви хороший практикуючий. Інакше ваша усвідомлення теж спить.

- Прохання - людина хоче отримати посвячення в практику.
Якщо хтось зацікавлений, то ви вільні. Ви можете слідувати. Я нікого не обмежую. Але і не запрошую.

- Коли ми сприймаємо цей світ, як сновидіння, і сновидіння вдень і сновидіння вночі, де ми прокидаємося після цього сну?
Ми прокидаємося в бардо.

- Ваше відношення до Ісуса Христа?
Я не знаю, яке у мене особливе відношення, я вважаю, що це просвітлена істота.

- Ви не відволікаєтеся, коли читаєте цю лекцію?
Я не збираюся сповідатися вам, відволікаюся я чи ні.

- Як самогубство відбивається на майбутніх життях, що відбувається з душею самовбивці.

Це дуже важка, негативна дія. Звичайно ж, наслідки не будуть хорошими. Можливо, будуть дуже тяжкі наслідки.

- Яким чином ми повинні діяти у важкій, складній ситуації, чи досить зберігати присутність і усвідомленість або чекати, поки ситуація сама по собі вирішиться.
Якщо ми знаходимося в присутності, ми знаємо, яким є стан. Якщо ми знаємо стан, ми можемо зробити все, що в наших силах. Необов'язково чекати, поки що-небудь відбудеться. Але у будь-якому випадку зберігати присутність дуже важливо.

- Як ви збираєтеся проявитися і ким бути в наступному житті?
Будда сказав в ученні Сутри: те, що ви робили в минулому житті, можете вивчити на прикладі свого нинішнього тіла. То, ким станете в майбутньому, зможете вивчити по ваших нинішніх діях. Зосередьтеся на цьому трішки, і ви зможете зрозуміти.

- Скільки людей в світі практикують Дзогчен і скільки з них досягло прояснення за останні п'ятдесят років?
Я поняття не маю, скільки людей практикує і скільки з них досягли просвітлення.
Мені це нецікаво. Весь мій інтерес — якщо я бачу, що хтось цікавиться, я роблю все, що в моїх силах. Я вже говорив, що я нікого не обертаю.

- Які труднощі можуть виникнути у практикуючого, який не отримував пряме ознайомлення від вчителя, а вивчав Дзогчен по книгах?
Якщо в колишньому житті у вас був дуже високий досвід учення Дзогчен, можливо, читаючи книги ви і можете прокинутися. Але це дуже важко. Це приблизно так само важко, як виграти в лотерею. Тому завжди потрібна передача, вчитель і так далі.

- Які основні якості прояву Дзогчен?
Бути в усвідомленні. Це кращий прояв.

- Який тип західного розуму привертає Дзогчен?
Я не думаю, що західний і східний розум розрізняються.
Вам потрібно знати тільки різницю між розумом і його дійсною природою.

- Чи їсте ви м'ясо?
Звичайно, мені подобається м'ясо.

- Як позбавитися від духовних лінощів?
Перш за все, вам потрібно зрозуміти, що таке лінь. Іноді ви вважаєте це лінню, але насправді це можуть бути деякі вторинні причини, які заважають вам щось зробити. У будь-якому випадку, в ученні Дзогчен боротьба з лінню це не кращий шлях. Більш важливо, щоб ви розслабилися і безперервно перебували в присутності. І тоді ви можете виявити, чому ви лінуєтеся.

- Чи є таємниці в ученні Дзогчен?
Так, у нас багато таємниць.
На цьому наші питання закінчуються, зараз я хочу зі всіма попрощатися. Ви уважно слухали, ваш інтерес — це дуже добре. Окей.

Переклад українською: Олена Глинська,
за участі Андрія Бєсєдіна та Тетяни Овчаренко.
 

Ті, хто бажають більше узнати про вчення Дзогчен, можуть скачати тут електронну версію книги Намкая Норбу Рінпоче  "Кристал та шлях світла" Видавництво "Сангелінг", С.-Петербург, 1998