Вчення Дзогчену - це не філософія, не релігійна доктрина, не культурна традиція. 

Розуміння сенсу вчень означає віднайдення свого власного істинного стану, очищеного від самообману та інших хитрощів, що створюються розумом. Саме тибетське слово дзогчен - "велика досконалість" - означає істинний одвічний стан кожної особистості, а не якусь трансцендентну реальність.

 Знання стану самовивільнення - це основа практики Дзогчену. Кажуть, що практик Дзогчен медитує без медитації, і , здавалося б, це гра слів, але на ділі так воно і є. Найважливіше полягає у тому, щоб ніколи не відволікатися, в будь-який момент зберігаючи присутність. 

 Намкай Норбу Рінпоче